Ситуація в Сербії набула критичної гостроти через поєднання політичної нестабільності та соціального недоволення. Виборчі дільниці, відкриті о 7:00 за місцевим часом, вже до ранку зібрали незвично велику кількість громадян. За даними соціологічної служби CeSID, станом на 9:00 явка виборців сягнула 12%, що більш ніж удвічі перевищує показники аналогічного часу під час попередніх виборів у 2023 році. Цей тренд свідчить про високу мобілізацію суспільства, яке прагне висловити свою позицію щодо подальшого розвитку країни.
Політична інтрига полягає у тому, що чинний лідер Сербської прогресивної партії (SNS) Александар Вучич пішов на безпрецедентний крок: він подав у відставку з посади президента, щоб балотуватися на пост прем’єр-міністра. Це рішення було оголошено у вересні і фактично стало реакцією на тиск вулиці. Вучич, який особисто простояв у черзі біля своєї дільниці майже дві години, залишається центральною фігурою сербської політики. Його прихильники цінують економічну стабільність, будівництво нових автомагістралей, залізниць та соціальні виплати, тоді як опоненти звинувачують його режим у корупції та авторитарних тенденціях.
Головним викликачем влади став так званий «Студентський список» — коаліція, сформована навколо масового руху, що виник після трагедії у Нові-Саді. Нагадаємо, що у 2024 році обвал навісу на залізничному вокзалі забрав життя 16 людей, що стало каталізатором протестів проти хабарництва та низької якості державного управління. До списку увійшли 250 кандидатів різного фахового спрямування: професори, лікарі, підприємці та культурні діячі. Лідером руху є кардіолог Ілля Срданович, який позиціонує себе як «перший серед рівних», підкреслюючи горизонтальну структуру організації.
Передвиборчі опитування демонструють напружену боротьбу. Згідно з даними Ipsos, SNS має підтримку 47% респондентів, тоді як студентський рух отримує 40%. Однак інші соціологічні дослідження засвідчують навіть вищий рівень симпатій до опозиції, що може вказувати на ефект «незаявлених виборців». Перші попередні результати очікуються приблизно через дві години після закриття дільниць о 20:00. Право голосу мають близько 6,4 млн громадян Сербії.
Контекст
Ці вибори стали прямим наслідком політичної кризи, що тривала майже два роки. Після трагічного інциденту у Нові-Саді студентські протести швидко переросли у загальнонаціональний рух, вимагаючи усунення від влади еліт, пов’язаних із корупційними скандалами. Вучич спробував розрядити ситуацію, змінивши формат участі у виборах, проте це лише загострило конкуренцію.
На міжнародній арені результат цих виборів визначить вектор зовнішньої політики Белграда. Вучич балансує між традиційним союзником Росією (постачальник газу) та Китаем (великий інвестор), одночасно зберігаючи риторику про євроінтеграцію, яка, втім, застрягла. Студентська опозиція, хоча й фокусується на внутрішніх реформах, натякає на необхідність більшої прозорості та відходу від клієнтелізму, що може вплинути на стосунки з ЄС.
Що це означає
Для українського читача та регіональних партнерів важливо розуміти, що зміна влади в Сербії може суттєво коригувати енергетичну та геополітичну карту Балкан. Якщо до влади прийде коаліція, орієнтована на західні цінності, це може означати перегляд газових контрактів із РФ та активнішу інтеграцію в європейські структури безпеки.
Практичний аспект для ділових кіл: стабілізація або зміна курсу залежить від того, чи отримає студентський рух реальний вплив на формування уряду. Інвестори стежать за тим, чи буде продовжено фінансування великих інфраструктурних проектів китайського та російського походження, чи натомість буде зроблено ставку на європейські стандарти та прозорі тендери.
