Blog

  • Київ готовий зупинити удари по рф: Зеленський поставив умову

    Київ готовий зупинити удари по рф: Зеленський поставив умову

    Свої міркування президент виклав у повідомленні в Telegram. За його словами, Київ готовий утриматися від ударів по російських критичних об’єктах лише за умови, що Москва не битиме по українській енергетиці, продовольчих і фармацевтичних складах, логістичних вузлах і портах. Зеленський підкреслив, що такі удари щодня погіршують умови життя людей.

    Водночас глава держави наголосив на недовірі до Росії: за його словами, Україна не переконана, що Москва має реальне бажання дотримуватися будь-яких домовленостей. Тому, на його думку, ключову роль мають відіграти партнери, які зможуть забезпечити виконання угоди з боку РФ.

    Зеленський зазначив, що такий крок має бути не тимчасовим жестом, а надійним і довгостроковим механізмом. Він висловив побоювання, що Росія може сприйняти паузу як інструмент для маневру перед своїми «виборами», щоб тимчасово зняти напругу на ринку пального, а потім повернутися до ударів.

    Президент також нагадав, що деескалація щодо критичної інфраструктури може стати першим кроком до завершення війни. Він очікує від партнерів конкретики: не лише політичної підтримки, а й дієвих гарантій, які зобов’яжуть Росію не знищувати об’єкти, що забезпечують базові умови життя в Україні.

    Раніше повідомлялося про заяву президента США Дональда Трампа про те, що Україна погодилася не завдавати ударів по об’єктах енергетики РФ, а Росія погодилася вчинити так само. Нинішні слова Зеленського фактично прив’язують готовність Києва до відповідної відсутності ударів до того, чи зможуть партнери забезпечити реальне дотримання цієї логіки з боку Москви.

    Що це означає

    Для читача це означає, що Україна не відмовляється від ударів без умов, а пропонує партнерам інструмент, який може зменшити загрози для енергетики та логістики. Якщо домовленість не буде надійною, ризик повернення ударів по електростанціях, складах і портах залишатиметься високим.

    Водночас для міжнародних партнерів це тест на здатність впливати на Москву: без реальних гарантій «мораторій» може перетворитися на тимчасову паузу, яка не захистить людей від майбутніх обстрілів.

  • Школам пораділи мати кілька форматів навчання на випадок тривог

    Школам пораділи мати кілька форматів навчання на випадок тривог

    У нових методичних рекомендаціях йдеться про те, що універсальної моделі для всіх шкіл не існує. Безпека, стан укриття, комунікації, кількість учнів і готовність педагогів працювати онлайн відрізняються від громади до громади. Тому школа має сама оцінити, чи може вона тримати класи в очному режимі, коли саме переводити дітей у укриття і за яких умов переходити на дистанційне навчання.

    Передусім закладу варто порахувати, скільки людей одночасно може перебувати в приміщенні без ризику. Якщо укриття використовується не лише як тимчасовий притулок, а й як місце для уроків, потрібно враховувати кількість облаштованих місць. Також перевіряється доступ до світла, тепла, води, електроенергії, інтернету, резервних джерел живлення та інших ресурсів.

    Одним із сценаріїв залишається звичайне навчання з переходом до укриття під час тривоги. Він підходить, коли загрози короткі й поодинокі. Якщо тривоги стають частими або тривалими, укриття можна обладнати так, щоб продовжувати заняття: місця для учнів, стіл учителя, освітлення, електроживлення та, за можливості, зв’язок.

    Для шкіл, які не можуть безпечно розмістити всіх одночасно, запропоновано ротацію. Учні однієї групи приходять у певні дні, іншої — в інші, а частина занять може проходити онлайн. Повністю дистанційний формат застосовують тоді, коли прибуття або перебування в школі є небезпечними.

    Важливий принцип: перехід між режимами не має бути хаотичним. Школі потрібно заздалегідь визначити, хто ухвалює рішення, які умови запускають той чи інший сценарій, як змінюється розклад, як комунікують із батьками й учнями. За можливості уроки варто одразу розпочинати в безпечному просторі.

    Повітряна тривога не означає автоматичного завершення навчального дня. Якщо в укритті є умови, діти можуть виконувати самостійні завдання, читати, повторювати матеріал, працювати над проєктами або отримувати консультації. Водночас якщо тривоги тривають понад дві години протягом дня кілька днів поспіль, школам радять переходити до заздалегідь підготовленого навчання в укритті або онлайн.

    Окремо планують предметну роботу. Не кожен урок однаково легко провести в укритті чи дистанційно. Деякі заняття потребують обладнання, лабораторій, майстерень або безпосередньої взаємодії, тому їх краще тримати в очному режимі. Інші результати можна досягти через проєктну, дослідницьку чи самостійну роботу.

    Також у рекомендаціях наголошено, що в межах одного уроку вчитель не повинен одночасно вести заняття для частини класу в школі й для іншої частини синхронно онлайн. Натомість різні групи можуть навчатися в різних форматах протягом дня чи тижня за затвердженим графіком. Якщо в учнів немає безпечних умов або технічної можливості вдома, школа може організувати для них окремі безпечні навчальні зони.

    Що це означає

    Для батьків і учнів це означає, що формат навчання у вересні може змінюватися не лише через оголошення тривоги, а й через тривалість загроз, стан укриття та технічні можливості школи. Варто заздалегідь уточнювати, за яким графіком приходять класи, куди телефонувати у разі зміни режиму і як діти отримуватимуть завдання.

    Для шкіл головний виклик — не просто обрати «дистанційку», а мати робочий план: порахувати місткість укриття, перевірити зв’язок і живлення, домовитися про ротацію та узгодити комунікацію. Це зменшує хаос під час повторюваних обстрілів і допомагає зберегти безперервність навчання.

  • Європа ризикує втратити доступ до ШІ без власних потужностей

    Європа ризикує втратити доступ до ШІ без власних потужностей

    Лагард виступила у Відні й переконувала, що ЄС має бути не лише покупцем технологій ШІ, а й їх виробником. Європейські компанії вже вкладають у штучний інтелект, проте значна частина рішень походить із-за кордону, передусім із США. Така модель, на її думку, залишає бізнес і державні служби вразливими до раптового обмеження доступу.

    На її думку, за кілька років ШІ може опинитися в критичних точках повсякденного управління: перевіряти товари на кордонах, визначати ризикові податкові декларації, координувати рух потягів, стежити за станом пацієнтів і обробляти платежі. Якщо ці процеси триматимуться на чужих платформах, то втрата чи погіршення умов доступу миттєво зачепить увесь економічний ландшафт.

    Лагард наголосила, що такий важіль тиску є новим для трансатлантичних відносин. Навіть попри союзницький характер зв’язків між ЄС і США, довіру підривають суперечки навколо мит, цифрових податків, вимог щодо Гренландії та безпекової присутності. У цій атмосфері технологічна залежність перестає бути суто господарською проблемою.

    Вихід, за словами голови ЄЦБ, — прискорене будівництво європейських дата-центрів і створення моделей достатньої якості, які працюватимуть на інфраструктурі в межах ЄС. Вона зазначила, що поточного рівня обчислювальних потужностей уже замало, а за десять років дефіцит може зрости більш ніж у шість разів. Лагард нагадала, що Європа вже платить за ці рішення, тому їй вигідніше опановувати їх у себе.

    Економічний аргумент Лагард пов’язує зі продуктивністю. Швидке впровадження ШІ здатне підвищити продуктивність приблизно на 4% протягом десятиліття, і це має суттєвий ефект для бюджетів, бо зростає податкова база й зменшується тиск на публічні витрати. Водночас залежність від американських технологічних гігантів створює й фінансові ризики: великі потреби в капіталі можуть підвищувати вартість запозичень у Європі, а пенсійні заощадження, вкладені в акції таких компаній, стають чутливими до ринкових корекцій.

    Що це означає

    Для звичайного користувача це означає, що ШІ перестає бути лише зручним сервісом і стає частиною критичної інфраструктури. Якщо європейські банки, лікарні, митниці чи транспортні системи залежатимуть від іноземних моделей і дата-центрів, політичні рішення за межами ЄС можуть впливати на якість і ціну послуг.

    Для бізнесу та держави сигнал є простим: інвестиції в локальні обчислювальні потужності, відкриті або керовані європейські моделі та регуляторну відповідальність стають питанням не лише конкурентоспроможності, а й суверенітету. Без цього Європа може зберегти доступ до технологій, але втрачати право визначати умови їх використання.

  • У Тбілісі готують презентацію Trump Tower, інвесторів чекають за кордоном

    У Тбілісі готують презентацію Trump Tower, інвесторів чекають за кордоном

    Очікується, що візит стане частиною офіційного запуску проєкту: для міжнародних гостей планують закритий гала-вечір, бюджет якого перевищить 1 млн доларів. Розробники позиціонують новий комплекс як «вищий клас» для столиці Грузії.

    Trump Tower має стати домінантою The Downtown Tbilisi — групи з шести хмарочосів загальною площею близько 600 тис. кв. м на місці колишнього іподрому. Сама вежа заввишки до 70 поверхів і близько 259 метрів претендує на статус найвищої будівлі країни. Лише прямі будівельні витрати на центральну вежу площею приблизно 100 тис. кв. м перевищать 200 млн доларів, а загальний бюджет комплексу називають на рівні 2 млрд доларів.

    Технічна реалізація також виводить проєкт за межі типових грузинських ринків. Учасники ринку пояснюють, що місцеві підрядники не мають досвіду будівництва таких висотних об’єктів, тому генпідрядника шукають через тендер і найбільше розраховують на велику закордонну компанію з Туреччини чи Азербайджану. Архітектурою опікується міжнародне бюро Gensler, а внутрішні простори планують на рівні стандартів Four Seasons та Ritz-Carlton за участю дизайнерів Trump Organization.

    Ціновий поріг для покупців має бути рекордним для Тбіліси. На старті продажів житло пропонуватимуть від 7 до 10 тис. доларів за кв. м, а на верхніх поверхах ціна може сягати 15 тис. доларів. Власне, на місцевих мешканців девелопери не орієнтуються: головний попит очікують від іноземних інвесторів, дипломатів та експатів. Перші заявки надходять з Дубая, окремо працюють із ізраїльським ринком, де вже відкрили офіс у Герцлії.

    Ринкова статистика підтверджує, що саме ізраїльські покупці у 2025 році вийшли на перше місце серед іноземців на ринку житла Тбіліси — близько 12% продажів проти 2% у громадян РФ. Це створює для проєкту вже сформовану аудиторію, яка звикла до вищих цін, ніж середні в грузинській столиці.

    Земля під забудову дісталася консорціуму від фонду, пов’язаного з родиною мільярдера Бідзіни Іванішвілі. Контракт із цим фондом оформили ще у 2023 році, розрахунки були поетапними, а загальна сума виплат сягнула до 85 млн доларів; фінальний етап закрили у липні 2026 року. Домовленість про використання бренду Trump Organization уклали у травні 2026 року після переговорів у резиденції Мар-а-Лаго у Флориді.

    Сам проєкт розвивають Archi Group, INVIA/Biograpi Living, нью-йоркська Sapir Organization і низка міноритарних інвесторів. Грузинські партнери серед розробників мають політичні зв’язки: Ілля Цулая є ексдепутатом від «Грузинської мрії», а Васил Пхакадзе — бізнесменом, лояльним до правлячої партії. Обидва раніше публічно підтримували курс партії.

    Що це означає

    Для ринку нерухомості Тбіліси це сигнал, що столиця Грузії намагається закріпитися в ультрапреміальному сегменті не за рахунок локального попиту, а через імпортний капітал і глобальні бренди. Якщо продажі підуть за заявленими цінами, це може підняти очікування щодо вартості нового житла й посилити конкуренцію за іноземного покупця.

    Водночас проєкт матиме й політичний вимір: поєднання американського бренду, грузинських партнерів із близькими зв’язками з владою та землі, придбаної у пов’язаного з владою фонду, робить його чутливим для суспільної дискусії про прозорість ринку, висотне будівництво та роль іноземних інвесторів.

  • Київ відкидає ідею бойкоту Олімпіади-2028: чому Україна обрала стратегію присутності

    Київ відкидає ідею бойкоту Олімпіади-2028: чому Україна обрала стратегію присутності

    Очільник профільного міністерства Матвій Бедний наголосив, що відмова від участі в міжнародних турнірах є стратегічною помилкою. За його словами, залишати арену для пропаганди «русского мира» без протидії неможливо. Натомість українські атлети мають використовувати кожну можливість, щоб під власним прапором інформувати світ про воєнні злочини та боротьбу України.

    Чиновник підкреслив комплексний підхід відомства до ситуації. Паралельно зі спортивною дипломатією триває активна робота у юридичному напрямку, збір доказів порушень та взаємодія з міжнародними інституціями. Важливим елементом є також політичний трек, який передбачає санкційний тиск та візові обмеження через діалоги з урядами інших держав.

    До процесу залучені не лише державні структури, а й Національний олімпійський комітет разом із галузевими федераціями. Міністр зауважив, що така позиція є консенсусною для всього українського спортивного середовища. Головна мета — не самоізоляція, а максимальне використання медійної платформи Ігор для адвокації інтересів країни.

    Заяви пролунали на тлі рішень Міжнародного олімпійського комітету (МОК). Раніше організація тимчасово поновила статус Російського олімпійського комітету, посилаючись на нібито припинення діяльності на окупованих територіях України. МОК також спростив умови для російських атлетів, хоча й залишив вимогу щодо багаторазового антидопінгового контролю перед допуском до стартів.

    Що це означає

    Для українських спортсменів це означає збереження доступу до світових ринків та спонсорської уваги, а також можливість продовжувати кар’єру на найвищому рівні. Для глядачів та міжнародної спільноти це сигнал, що Київ обирає шлях активної інформаційної війни на спортивних майданчиках, а не пасивного усунення.

    Така стратегія дозволяє протистояти наративам про «нейтральність» або «завершення конфлікту», демонструючи реальний стан справ очима українців. Присутність прапора України поруч із російською символікою (якщо таке відбудеться) стане потужним інструментом публічної дипломатії.

  • Державна податкова служба хоче полегшити податкове навантаження на атакований бізнес

    Державна податкова служба хоче полегшити податкове навантаження на атакований бізнес

    Ініціатива з’явилася після обговорення податкового адміністрування в умовах воєнного стану та посилення ударів по підприємствах. ДПС хоче запропонувати Верховній Раді новий порядок, який дозволить бізнесу отримати паузу у виконанні податкових зобов’язань на пільгових умовах.

    Зараз відстрочка вже передбачена Податковим кодексом, але вона є платною: розстрочені або відстрочені суми сплачуються під 120% річної облікової ставки НБУ. Пільговий період ДПС поки не називає, однак механізм планують діючим на весь час воєнного стану.

    Позиція щодо змін до перехідних положень кодексу наступного тижня має бути передана Мінфіну та парламенту. Тимчасово виконуюча обов’язки голови ДПС порівнювала ідею з пільговим періодом за кредитом, коли на початковий період діють пільгові умови.

    Бізнес на зустрічі піднімав і практичні ризики. Компанії скаржилися на втрату первинних документів, особливо на окупованих територіях, через що можливі проблеми під час майбутніх перевірок. Фармацевтичний концерн Bayer пропонував річне звільнення від ЄСВ та ПДФО для підприємств, які пережили влучання, якщо вони зберегли працівників.

    Тютюнові виробники наголошували на складнощах фіксації втрат підакцизних товарів, зокрема при повторних пошкодженнях. Мережа Comfy просила не розміщувати в відкритих реєстрах дані про нове місце зберігання товарів, щоб не створювати додаткових безпекових ризиків і ускладнень з орендою.

    Окремо ДПС запускає збір інформації про пошкодження: з 15 вересня платники можуть добровільно подавати повідомлення за спеціальною формою. Спочатку відомство планує обробляти дані та обмінюватися ними з іншими органами влади, зокрема з Фондом відновлення.

    Запуск реєстру пошкоджених підприємств може зайняти близько двох тижнів, залежно від того, як швидко бізнес почне подавати дані. ДПС також обіцяє враховувати інформацію про атаки та ступінь пошкоджень під час формування графіка податкових перевірок на 2027 рік.

    Найскладнішим залишається справедливе підтвердження збитків: бізнес боїться, що податкова сумніватиметься в обсягах втраченої продукції, а держава не хоче недоотримати надходження через неналежну фіксацію.

    Що це означає

    Для постраждалих компаній ініціатива може означати короткострокове полегшення ліквідності: замість платної відстрочки вони можуть отримати пільговий період у сплаті податків. Водночас це не скасовує зобов’язань і не замінює повноцінну компенсацію збитків.

    Для решти бізнесу важливим є майбутнє застосування реєстру: добровільне подання даних про пошкодження може впливати на перевірки та співпрацю з органами відновлення, але потребуватиме ретельного документального підтвердження втрат.

  • Трамп: проти штучного інтелекту та дата-центрів діє «хвора змова»

    Трамп: проти штучного інтелекту та дата-центрів діє «хвора змова»

    Президент США опублікував заяву у Truth Social, де стверджував, що уряд уже має великі повноваження — від регулювання до кримінального переслідування — щодо компаній, які розвивають штучний інтелект та обробку даних.

    Ця реакція з’явилася після вихідних, коли представники технологічної галузі висловлювали занепокоєння через можливе зловживання ШІ. Трамп натомість натякнув, що жорсткіше регулювання не потрібне: на його думку, достатньо «сильного й розумного» президента, і в США такий уже є.

    Він також заявив, що проти штучного інтелекту та центрів обробки даних існує «хвора змова», а вигоду від неї нібито має лише Китай. Таким чином, президент пов’язав публічні сумніви щодо безпеки та етики ШІ з геополітичною конкуренцією.

    Що це означає

    Для ринку ШІ це означає, що адміністрація може протистояти ідеям додаткових обмежень, покладаючись на наявні інструменти та політичну риторику про загрозу з боку Китаю.

    Для компаній і користувачів залишається невизначеність: якщо занепокоєння безпекою, приватністю та відповідальністю ШІ не буде перенесено в конкретні правила, конфлікт між інноваціями та контролем може загостритися.

  • Хвилина мовчання у Києві: світлофори зупинятимуть щодня о 9:00

    Хвилина мовчання у Києві: світлофори зупинятимуть щодня о 9:00

    За інформацією КМДА, о 9:00 світлофори в зоні дії нового режиму одночасно покажуть червоний сигнал для водіїв, пішоходів і велосипедистів. Через систему оповіщення транслюватимуть повідомлення про початок хвилини мовчання та відлік часу, а вже о 9:01 обладнання повернеться до звичного циклу роботи.

    На першому етапі режим охопить 18 світлофорів у центральних локаціях: на площі Українських Героїв та на Європейській площі, на бульварі Тараса Шевченка, Бессарабському проїзді, а також на вулицях Хрещатик, Басейній, Великій Васильківській, Євгена Чикаленка, Володимирській і Прорізній. Згодом режим можуть поширити на інші ділянки, якщо дозволять технічні можливості.

    Винятки передбачено для ситуацій, коли безпека має пріоритет. Під час повітряної тривоги світлофори працюватимуть у звичайному режимі, щоб не створювати додаткових ризиків для учасників руху. Також обмеження не діятиме на оперативний і спеціальний транспорт із увімкненими світловими та звуковими сигналами, який виконує невідкладні завдання.

    Хвилина мовчання о 9:00 щодня вшановує пам’ять загиблих унаслідок збройної агресії Росії проти України. Її запровадили указом президента у 2022 році, а 11 лютого 2026 року Верховна Рада закріпила щоденну практику на законодавчому рівні. Від липня 2025 року про неї також нагадує застосунок «Повітряна тривога», а уряд у травні дозволив використовувати системи оповіщення для повідомлень про вшанування пам’яті.

    Що це означає

    Для мешканців і гостей столиці це означає коротку щоденну паузу в русі: якщо ви о 9:00 перебуватимете в зоні дії режиму, слід утриматися від проїзду чи переходу, а наземний транспорт зупиниться. Водночас правила не скасовують безпеку: під час тривоги та для спецтранспорту світлофори працюватимуть як зазвичай.

    Поширення на інші ділянки залежатиме від технічної готовності міської системи, тому варто стежити за офіційними повідомленнями та не чинити опір зупинці, коли режим активний.

  • Зеленський підписав указ про відсторонення генпрокурора Кравченка

    Зеленський підписав указ про відсторонення генпрокурора Кравченка

    Згідно з указом №905/2026, Руслана Кравченка відсторонено від посади Генерального прокурора. Документ посилається на частину другу статті 11 закону про правовий режим воєнного стану, який дає президенту відповідні повноваження.

    Крок Зеленського стався після того, як генпрокурор повідомив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу. За словами Кравченка, мова йшла про підроблення офіційних документів та інші правопорушення. Він також заявив про ще одну підозру, пов’язану з особою, близькою до керівника САП.

    У НАБУ натомість спростували, що Кривоносу офіційно вручили підозру, і заперечили інформацію про вилучення кримінальних проваджень. Ці розбіжності стали фоном для публічного тиску на керівництво прокуратури.

    Раніше Зеленський публічно заявив, що Кравченко має залишити посаду, і звернувся до парламенту з проханням невідкладно підтримати його звільнення. Указ означає тимчасове відсторонення; для звільнення Зеленський просив парламент підтримати рішення невідкладно.

    Що це означає

    Відсторонення генпрокурора в умовах воєнного стану показує, що президент готовий застосовувати кадрові важелі, коли дії керівництва прокуратури сприймаються як загроза для антикорупційної архітектури. Для суспільства це сигнал про спробу зупинити ескалацію конфлікту між правоохоронними органами.

    Наступні кроки матимуть значення для довіри до НАБУ, САП і Генпрокуратури: якщо підозри не будуть офіційно підтверджені та вручені, а конфлікт триватиме, це може поглибити сумніви в незалежності слідчих та прокурорських рішень.

  • ЄС бачить нову безпекову загрозу в Арктиці через дії Росії та Китаю

    ЄС бачить нову безпекову загрозу в Арктиці через дії Росії та Китаю

    За словами Каллас, Росія повертається до експлуатації радянських військових баз у Арктиці й одночасно проводить там ракетні навчання. Це свідчить про те, що регіон, який раніше переважно асоціювався з наукою та міжнародною співпрацею, поступово перетворюється на простір військового змагання.

    Окрему увагу вона приділила Китаю: його інтерес до Арктики зростає, і це додає викликів для європейської безпеки. Водночас зміна клімату відкриває нові морські маршрути, що підвищує значення регіону та посилює конкуренцію за вплив у ньому.

    У відповідь ЄС готує нову арктичну стратегію. Її ключова ідея — розглядати безпеку, кліматичні ризики та захист довкілля не як окремі теми, а як взаємопов’язані виклики, які потребують спільних рішень.

    Каллас також зазначила, що загрозою залишається російський тіньовий флот. Ці судна, за її оцінкою, можуть завдати серйозної шкоди морському середовищу в європейських акваторіях і водночас забезпечують Росії додаткове фінансування війни проти України.

    Що це означає

    Для ЄС це означає, що Арктика перестає бути віддаленим регіоном і стає частиною загальноєвропейської безпекової карти. Тому нові правила, моніторинг та координація з країнами Півночі стають не лише екологічним, а й стратегічним завданням.

    Для читача важливо розуміти: навіть віддалені процеси на Крайній Півночі можуть мати наслідки для Європи — від екологічних ризиків і морських перевезень до фінансування війни та геополітичної напруги.