Blog

За результатами візиту української делегації на чолі з президентом Володимиром Зеленським стало відомо про 757 млн канадських доларів для України. За курсом близько 0,72 долара США за канадський долар це приблизно $546 млн, і гроші мають піти на термінові закупівлі газу та наповнення резервів до початку опалювального сезону.

Фінансування буде надходити через Європейський банк реконструкції та розвитку. Паралельно Україна та Канада працюють над довшими газовими угодами: «Нафтогаз України» уклав меморандум із Kino Aski LNG про можливі поставки скрапленого газу після 2032 року.

Ці поставки планують синхронізувати з потужностями «Нафтогазу» на СПГ-терміналі в Клайпеді у 2033–2044 роках. Потенційна потужність проєкту Kino Aski LNG становить до 15 млн тонн СПГ на рік.

Окремо Export Development Canada виділяє 200 млн канадських доларів, тобто близько $144 млн, у межах пільгового фінансування пріоритетних українських проєктів. Серед напрямів — закупівля канадського обладнання, технологій і послуг для гідроелектростанцій.

Канада також збільшує внесок до Фонду підтримки енергетики України на 10 млн канадських доларів, або близько $7,2 млн. У сукупності це доведе канадську підтримку фонду до приблизно $72 млн.

Співпраця в енергетиці виходить далеко за межі газу. «Нафтогаз» домовився про партнерство з Jacob Capital Management щодо інвестицій у генерацію та системи зберігання електроенергії, а «Енергоатом» і канадська Cameco продовжать співпрацю щодо довгострокових поставок урану та послуг конверсії до 2035 року.

Що це означає

Для України ці гроші — можливість швидше закупити газ і збільшити запаси, щоб зменшити ризики перебоїв у постачанні та цінових стрибків під час опалювального сезону. Для споживачів це означає додаткову страховку від дефіциту палива взимку.

Окрім термінової допомоги, домовленості про СПГ, ГЕС, зберігання електроенергії та уран показують, що партнери інвестують у довгострокову стійкість української енергосистеми, а не лише закривають поточну діру.

Президент України не виключив особистого контакту з Путіним на полях грудневого саміту G20 у Маямі за умови участі російської сторони.

За його словами, цінність переговорів визначатиметься не заявами, а конкретними домовленостями: припиненням ударів по енергетичній інфраструктурі, відновленням експорту зерна та зменшенням ризиків для цивільного життя.

Між лідерами двох країн не було особистих зустрічей від початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Поки що немає публічного підтвердження, що Путін взагалі планує їхати до Маямі.

Зеленський також стверджує, що переговорні позиції України зараз сильніші, ніж рік тому, і пояснює це великими щомісячними втратами російських військових — понад 30 тисяч осіб — та їхньою високою ціною за незначне просування на фронті.

Серед практичних тем, які президент обговорював зі спецпосланцями США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, названі можливе припинення вогню в енергетичній сфері та безпека перевезень зерна Чорним морем.

Він також наголосив, що у холодний період Україні потрібно близько 100–120 ракет Patriot на місяць, оскільки, за його оцінками, росія виробляє близько 140 балістичних ракет щомісяця.

Що це означає

Для читача це означає, що Київ готовий розглядати формат зустрічі, але прив’язує його до практичних домовленостей, а не до символічних жестів. Заява залишається умовною: без підтвердження участі Путіна в Маямі конкретний графік контактів не визначений.

Найважливішим підсумком таких переговорів могли б стати не гучні фото, а реальні рішення: припинення атак на енергооб’єкти, відновлення зернового експорту та зрозумілі механізми захисту від ракет у зимовий період.

Відвідавши Канаду, президент України зосередив увагу на ролі діаспори у формуванні міжнародного сприйняття війни та безпеки. За його оцінкою, українці за кордоном мають послідовно пояснювати, що захист України безпосередньо пов’язаний із стабільністю в Європі та трансатлантичному просторі.

Зеленський підкреслив, що українсько-канадські зв’язки мають глибоке історичне підґрунтя й нині переходять до нового рівня. Він згадав підписану декларацію про сторічне партнерство, діючий пакет оборонної допомоги та старт роботи над ініціативою Drone Deal.

Окремо глава держави наголосив на важливості єдності: тиску на Росію через санкції та постійної комунікації з партнерами. За його словами, саме таке розуміння серед суспільств і політиків допомагає утримувати підтримку України.

Президент також висловив вдячність канадській українській громаді, яка, за його словами, уже 135 років зберігає національну ідентичність і відстоює допомогу Україні. Він зазначив, що громада готова робити ще більше для незалежності та безпеки країни.

Напередодні Канада повідомила про сім нових пакетів підтримки для України, шість ініціатив і три документи про співпрацю. Окрім того, йдеться про кредитні гарантії на майже 435 мільйонів доларів через Європейський банк реконструкції та розвитку.

Що це означає

Для читача це означає, що дипломатія України не обмежується контактами на урядовому рівні: важливу роль відіграють діаспора, громадські кампанії та публічне пояснення зв’язку між війною в Україні та безпекою Європи й НАТО. Чим послідовніше це розуміння поширюватиметься, тим легше партнерам ухвалювати рішення про допомогу.

Водночас нові канадські кроки — від оборонної підтримки до фінансових гарантій — показують, що партнерство з Канадою розширюється. Для України це додаткові можливості для зміцнення стійкості, а для громади за кордоном — простір для адвокації та підтримки.

За інформацією Центру протидії дезінформації при РНБО, головна мета пропагандистської кампанії — не реальне волевиявлення, а імітація масовості. На окупованих українських землях для цього намагаються створити атмосферу ажіотажу, поширюють постановочні сюжети за участю пенсіонерів та штучно «малюють» високі показники явки.

Ворог використовує вразливість літніх людей, щоб приховати справжню картину: за зовнішнім «ажіотажом» стоїть примус, а не добровільний вибір. У такий спосіб окупанти намагаються надати фейковому голосуванню вигляд «всенародної» підтримки.

У ЦПД наголошують, що постановочні епізоди за участю людей похилого віку не здатні надати незаконним «виборам» жодної легітимності. Навіть якщо у звітах окупантів фігуруватимуть високі відсотки явки, за ними стоятимуть примус, страх і фальсифікація.

Центр також нагадує, що подібні голосування на тимчасово окупованих територіях є грубим порушенням міжнародного права. Раніше повідомлялося, що на окупованій частині Запорізької області для фейкового волевиявлення використовували імена загиблих військовослужбовців.

Що це означає

Для читача це означає, що будь-які «результати» голосування на окупованих територіях не є показником реальних настроїв мешканців. Це елемент інформаційної війни, спрямований на створення видимості підтримки агресора та виправдання його незаконних дій.

Водночас такі дії не змінюють правового статусу українських земель: вони залишаються тимчасово окупованими, а примусова участь у фейкових процедурах не може бути підставою для визнання їхніх «наслідків».