Tag: Економіка

Постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано підтвердила початок переговорів із представниками української влади. За її словами, фокус уваги міжнародних експертів буде спрямований на перевірку виконання цілей макроекономічної та фіскальної політики, а також на статус ключових структурних реформ.

Цей етап моніторингу є частиною великої чотирирічної програми EFF загальним обсягом 8,1 мільярда доларів США. Рада директорів Фонду затвердила перший перегляд цієї угоди ще в липні поточного року. Україна отримала другий транш розміром близько 690 мільйонів доларів.

Дискусії місії фокусуватимуться на цілях макроекономічної та фіскальної політики та структурних реформах.

Контекст

Історія взаємодії України з МВФ у рамках поточної програми EFF розвивалася динамічно протягом 2026 року. Рада директорів Фонду схвалила перший перегляд програми 20 липня 2026 року.

Вже через кілька днів після цього рішення, 23 липня 2026 року, Україна фактично отримала близько 690 мільйонів доларів. Ці кошти стали другим траншем за новою чотирирічною програмою, підтвердивши готовність партнерів підтримувати фінансову стійкість держави

Інцидент стався в ніч із 7 на 8 листопада. Міський голова Златополя Микола Бакшеєв повідомив, що атаку здійснив ворожий дрон типу «Герань-4» (або «Шахед»). У результаті прямого влучання було знеструмлено не лише житлові будинки, а й інші критично важливі об’єкти регіону.

Масштаб наслідків значний: без світла залишилися приблизно 250 тисяч абонентів. Станом на момент публікації офіційна інформація про поранених або загиблих серед цивільного населення не надходила. Енергетичні служби вже працюють на місці пошкоджень, однак точних строків повного відновлення електропостачання поки немає.

Ця подія є частиною систематичних ударів по українській енергосистемі. Наразі влада та комунальні служби зосереджені на локалізації аварії та забезпеченні базових потреб людей, які опинилися в темряві. Ситуація підкреслює вразливість інфраструктури перед сучасними засобами повітряної атаки.

Контекст

Останнім часом Росія суттєво нарощує інтенсивність атак на енергетичну інфраструктуру України. За три доби до цієї події було зафіксовано рекордні 78 ударів по енергетичних об’єктах, що призвело до вимушеного скорочення генерації на АЕС через пошкодження мереж.

Схожі масштабні блекаути вже відбувалися раніше: наприкінці жовтня майже 300 тисяч родин залишилися без світла після масованих ударів РФ. Циклічність таких атак свідчить про цілеспрямовану стратегію тиску на цивільну інфраструктуру.

Раніше ми писали:

• Рекордна інтенсивність: Росія завдала 78 ударів по енергетиці України за три доби
• Майже 300 тисяч родин залишилися без світла після масованих ударів РФ по енергетичній інфраструктурі

Що це означає

Для мешканців Харківщини це означає тимчасову відсутність стабільного електропостачання, що впливає на роботу побутових приладів, опалення та водопостачання.

Об’єкти критичної інфраструктури можуть бути переведені на резервне живлення (генератори), що створює додаткове навантаження на логістику пального та ремонтні бригади.

Точний час повернення світла залишається невідомим, тому громадянам варто бути готовими до тривалої автономності та слідкувати за оновленнями від енергокомпаній.

За даними компанії, темпи руйнувань суттєво прискорилися порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Для ілюстрації масштабу поточних загроз у ДТЕК наводять контрастний приклад: за весь календарний 2022 рік було зафіксовано лише 11 масованих атак на енергетичну інфраструктуру. Тоді основним мішенню були саме електростанції, тоді як сьогодні ворог комбінує удари по генерації та мережах передачі.

У компанії пояснюють причини складнощів, зазначаючи, що готувалися до різних сценаріїв енергетиків до сучасних реалій. Представники ДТЕК наголошують, що галузь готувалася до різних сценаріїв, проте росія системно змінює тактику обстрілів та нарощує їхню інтенсивність. Енергосистема України вже п’ятий рік функціонує в умовах перманентного воєнного тиску, стикаючись із руйнуваннями, аналогів яких не має жодна інша країна світу.

Пошкодження критичної інфраструктури потребують значних ресурсів та часу для ліквідації наслідків. Процес відновлення ускладнюється постійними повітряними тривогами та реальним ризиком повторних ударів по ремонтних бригадах. Попри екстремальні умови праці, енергетики продовжують цілодобові роботи для повернення світла в домівки українців.

Наслідком такої ситуації стало запровадження аварійних відключень електроенергії в Києві та кількох областях. Складна ситуація в енергосистемі через пошкоджені лінії та обладнання змушує операторів застосовувати обмежувальні заходи для запобігання більш масштабним аваріям.

Контекст

Це повідомлення є логічним продовженням тренду на ескалацію атак РФ по енергетичному сектору. Раніше ми писали, що майже 300 тисяч родин залишилися без світла після масованих ударів, а також про те, як українські АЕС вимушено скорочували генерацію через пошкодження мереж.

Відновлення енергосистеми відбувається на тлі глобальних фінансових викликів, включаючи виділення ЄС додаткових коштів на підтримку України, що може бути спрямовано й на відновлювальні роботи в критичній інфраструктурі.

Раніше ми писали:

• Майже 300 тисяч родин залишилися без світла після масованих ударів РФ по енергетичній інфраструктурі
• Українські АЕС вимушено скоротили генерацію через пошкодження мереж після атак РФ

Що це означає

Збільшення кількості ударів у десятки разів порівняно з 2022 роком свідчить про перехід РФ до стратегії виснаження енергосистеми через високу частотність атак.

Аварійні відключення світла в регіонах є прямим технічним наслідком неможливості миттєво компенсувати втрати від пошкоджених об’єктів передачі та генерації.

Ремонтні роботи залишаються ризикованими через загрозу повторних обстрілів, що уповільнює темпи відновлення стабільного постачання електроенергії.

За словами першого заступника міністра енергетики Артема Некрасова, скорочення виробництва на АЕС є прямим наслідком пошкодження інфраструктури передачі електроенергії. Енергоблоки працюють, проте не можуть повністю реалізувати свою потужність через фізичні обмеження мережі. План відновлення передбачає поступове повернення до номінальних показників, щойно ремонтні бригади усунуть наслідки ударів.

Найскладніша енергетична ситуація склалася у Києві та Київській області. Там зафіксовано серйозне пошкодження обладнання, що призвело до жорстких мережевих обмежень. У Харківській області мешканці стикаються з аварійними відключеннями світла, викликаними падінням напруги та руйнуванням локальної інфраструктури.

Станом на момент повідомлення без електропостачання залишаються шість областей: Вінницька, Житомирська, Запорізька, Кіровоградська, Харківська та Херсонська. В більшості регіонів діють погодинні графіки відключень для побутових споживачів. Для промислових підприємств запроваджено додаткові обмеження потужності, щоб стабілізувати систему.

Контекст

Цей кризовий стан став результатом масованих ударів РФ по енергетичній інфраструктурі, які торкнулися ключових вузлів системи. Зокрема, 3 листопада Росія спрямувала дрони на підстанцію, від якої залежить робота Хмельницької АЕС, що стало однією з причин поточних проблем із розподілом енергії.

Ситуація в Києві загострилася раніше: екстрені відключення тривають понад добу. На початку листопада більша частина Ковеля також залишилася без світла після влучання в об’єкт інфраструктури, що демонструє системний характер руйнувань по всій території країни.

Раніше ми писали:

• Майже 300 тисяч родин залишилися без світла після масованих ударів РФ по енергетичній інфраструктурі
• Аварійні відключення та пошкоджені будинки: як нічний удар позначився на електропостачанні Кам’янеччини

Що це означає

Мешканці шести зазначених областей повинні бути готовими до тривалих перерв у постачанні електроенергії через аварійні відключення та діючі графіки.

Промисловість зіткнулася з обов’язковим зниженням потужності, що може вплинути на логістику та виробничі процеси в регіонах із найбільшими пошкодженнями мереж.

За словами Президента Володимира Зеленського, нічна атака 30 жовтня мала цілеспрямований характер: російські дрони-камікадзе «Шахед» влучили по ТЕЦ у Києві, а вранці — по теплоелектроцентралі в Шостці. На Дніпропетровщині за одну ніч було пошкоджено чотири електропідстанції. Ці дії призвели до критичного зниження потужності мереж у регіонах.

Найбільше постраждали мешканці Дніпра та області: близько 200 тисяч родин залишилися без електрики. Ще понад 80 тисяч домогосподарств на Київщині також стикнулися з перебоем постачання. Загалом мова йде про майже 300 тисяч родин, які тимчасово опинилися в темряві через ворожі обстріли цивільної інфраструктури.

Окрім прямого удару по генеруючих потужностях, Росія атакувала залізничну інфраструктуру у Дніпрі та Харкові, а також об’єкт газорозподілу на Дніпропетровщині. Це свідчить про комплексний підхід окупантів до руйнування системи життєзабезпечення країни, що впливає не лише на побутовий комфорт, а й на логістику та промисловість.

Енергетики вже розпочали ремонтні роботи для ліквідації наслідків атак. Проте Президент наголосив, що світ має бачити реальну ескалацію: Росія щодня робить мішенями цивільні об’єкти. Для запобігання поширенню конфлікту в Європу необхідні сильні кроки, включаючи нові санкційні пакети проти агресора та розширення міжнародної підтримки України.

Контекст

Це чергова хвиля целеспрямованих атак на енергетичний сектор України восени 2026 року. Раніше, у кінці жовтня, подібні удари вже спричиняли аварійні відключення на Кам’янеччині та пошкодження будинків, що демонструє системність дій РФ щодо руйнування інфраструктури перед зимовим сезоном.

Паралельно з фізичними атаками тривають дипломатичні та фінансові процеси підтримки України. Зокрема, ЄС готує процедуру виділення додаткових 45 мільярдів євро, а Україна та Румунія домовилися про спільний видобуток газу та нові інтерконектори, щоб зміцнити енергонезалежність.

Раніше ми писали:

• Аварійні відключення та пошкоджені будинки: як нічний удар позначився на електропостачанні Кам’янеччини
• ЄС запускає процедуру виділення Україні ще 45 мільярдів євро: куди підуть кошти

Що це означає

Для мешканців Дніпра, Київщини та прилеглих районів це означає тривалу відсутність світла, води (через неробочі насоси) та опалення, що вимагає негайного планування автономних резервних джерел живлення.

Бізнес у постраждалих регіонах зіткнувся з простоєм виробництва та порушенням логістичних маршрутів через пошкодження залізниці, що може призвести до тимчасового підвищення цін на товари першої необхідності та послуги доставки.

Зростання навантаження на ремонтні бригади та обмеженість ресурсів для швидкого відновлення обладнання можуть затягнути терміни повернення стабільного електропостачання для частини населення.

Згідно з новою пропозицією Єврокомісії, представленої 30 жовтня, друга половина великого кредиту обсягом у 45 мільярдів євро (що еквівалентно приблизно 50,4 мільярда доларів) потребує остаточного затвердження радами країн Європейського Союзу. Раніше було узгоджено виплату перших 45 мільярдів у 2026 році, тепер же фокус зміщується на завершення фінансування до 2027 року.

Ключовим аспектом нового механізму є чіткий розподіл цільового використання коштів. З загальної суми 13,3 мільярда євро планують виділити на прямий бюджетний дефіцит, щоб забезпечити стабільну роботу державних служб та соціальних гарантій. Решта, а саме 31,7 мільярда євро, буде інвестовано безпосередньо в українську оборонну промисловість.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що цей крок надає Україні необхідну передбачуваність у плануванні витрат. Вона зазначила, що фінансова підтримка критично важлива для підтримки функціонування основних державних інституцій в умовах триваючої війни.

Водночас Київ отримав позитивну оцінку від Брюсселя щодо своєї стратегії фінансування, . Це свідчить про те, що Україна виконує попередні умови та демонструє ефективність управління міжнародною допомогою.

Контекст

Початкова угода про кредит на 90 мільярдів євро була досягнута лідерами ЄС наприкінці 2025 року. Кошти були залучені через механізми спільних запозичень Євросоюзу після того, як не вдалося дійти консенсусу щодо прямого використання заморожених російських активів для фінансування України.

На початку жовтня цього року стало відомо, що Брюссель відмовив Києву в достроковій виплаті частини коштів, запланованих на 2027 рік. Європейські партнери поставили умову: спочатку мають бути реалізовані певні структурні реформи, .

Що це означає

Український бізнес у сфері ВПК отримає доступ до значного капіталу (31,7 млрд євро) для масштабування виробництва озброєння та техніки.

Державний бюджет України матиме додатковий фінансовий ресурс для покриття дефіциту та виплат зарплат і пенсій без різкого збільшення внутрішнього боргу.

Фінансова стабільність України на найближчі два роки буде більш прогнозованою завдяки затвердженому графіку виплат до кінця 2027 року.

У своєму повідомленні в соціальній мережі Х Крістін Лагард зазначила, що 29 жовтня поінформувала членів правління ЄЦБ про свій відхід із посади у зазначений термін. Вона подякувала всім, хто підтримував її протягом останніх семи років, і назвала роботу в цій установі великою честю для себе.

Лагард очолює Європейський центральний банк з 1 листопада 2019 року. Її керування припало на період значних економічних викликів, включаючи пандемію коронавірусу та енергетичну кризу, яка супроводжувалася різким зростанням інфляції в країнах єврозони.

Згідно з попередніми повідомленнями, планування дострокового звільнення пов’язане з бажанням Лагард залишити посаду до початку президентських виборів у Франції, які мають відбутися навесні наступного року.

Голосування відбулося 28 жовтня: за проєкт закону проголосували 239 народних депутатів. Це рішення стало стартовим етапом для формування фінансової політики країни на наступний рік в умовах воєнного стану.

Особливістю цього бюджетного циклу стала безпрецедентна активність парламентаріїв. Голова Бюджетного комітету Роксолана Підласа зазначила, що було подано 5236 поправок, що є рекордом за останні 24 роки. Водночас комітет врахував лише 90 із них, серед яких ключовими стали ініціативи щодо підвищення грошового забезпечення військових та розширення гарантій для оборонних підприємств.

Кілька важливих ініціатив не отримали підтримки. Зокрема, відхилено пропозицію спрямовувати кошти від угод зі слідством безпосередньо на потреби ЗСУ, а також обмежити зарплати чиновників (депутатів, суддів, прокурорів) на рівні 80 тисяч гривень на місяць. Натомість Рада підтримала заборону фінансувати Національний кешбек із коштів держбюджету-2027.

Макроекономічні параметри документа демонструють великий дисбаланс між доходами та видатками. Планові видатки становлять 7,272 трильйона гривень, тоді як очікувані доходи — 5,648 трильйона. Граничний дефіцит закладено на позначці 1,67 трильйона гривень. Сектор безпеки й оборони залишається пріоритетним: на нього припадає 4,885 трильйона гривень, або 43,8% прогнозованого ВВП.

Для покриття дефіциту Україні знадобиться зовнішнє фінансування. Потреба в міжнародній підтримці оцінюється у 52,6 мільярда доларів. На цей момент підтверджено лише понад 20 мільярдів, тож близько 32,6 мільярда залишаються непокритими. Загальні потреби в обороні та бюджеті, за оцінками Єврокомісії, можуть сягати 115 мільярдів євро.

Соціальні стандарти у проєкті бюджету передбачають зростання доходів населення. Мінімальна зарплата у місячному розмірі має становити 9 546 гривень (57,5 грн/година), а прожитковий мінімум на одну особу — 3 559 гривень. Середня номінальна зарплата в економіці прогнозується на рівні 34 409 гривень, при цьому рівень безробіття очікується на позначці 12,4%.

Валютний курс також має бути стабільним, хоча й поступово зростаючим: середньорічний офіційний курс долара закладено на рівні 47,1 гривні, а на кінець року очікується позначка у 48,3 гривні за долар.

Що це означає

Мінімальна зарплата зросте до 9 546 гривень, а прожитковий мінімум — до 3 559 гривень.

Фінансування сектору безпеки й оборони складатиме 43,8% ВВП, що свідчить про збереження воєнного пріоритету.

Національний кешбек більше не фінансуватиметься з коштів державного бюджету.

Україна потребує додаткових 32,6 мільярда доларів міжнародної допомоги, яка ще не підтверджена донорами.

Документ, який отримав статус меморандуму, підписали представники держави та цифрових платформ Bolt, Uklon, Uber та OPTI. Ініціатива покликана запобігти неконтрольованому зростанню вартості перевезень у ситуаціях, коли альтернативи таксі фактично немає. Зокрема, йдеться про періоди активних повітряних тривог, тимчасове припинення роботи громадського транспорту (включно з метрополітеном) та інші форс-мажорні обставини, що блокують рух у місті.

Ключовим механізмом стає встановлення жорсткої «стелі» для динамічного ціноутворення. Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснив, що максимальне підвищення тарифу становитиме 75% від базової ціни за звичайних умов. Наприклад, якщо стандартна поїздка коштує 200 гривень, то під час надзвичайної ситуації її вартість не може перевищувати 350 гривень. Для маршрутів із базовою ціною 300 гривень ліміт складе 525 гривень.

Пасажири зберігають можливість впливати на кінцеву суму через власні налаштування додатків, проте алгоритми платформи будуть обмежені встановленими граничними межами. Це означає, що навіть за високого попиту система не зможе автоматично підняти ціну вище дозволеного порогу.

Дія обмежень буде прив’язана до конкретних подій. Стеля цін діятиме щонайменше дві години після сигналу «відбій» червоного рівня небезпеки. Також тарифи залишатимуться стабілізованими доти, доки повністю не відновиться робота наземного та підземного транспорту або не буде розблоковано ключові магістралі. Уряд висловив сподівання, що інші учасники ринку таксі також долучаться до цієї відповідальної позиції.

Контекст

Необхідність такого регулювання виникла на тлі регулярних ударів по енергетичній та транспортній інфраструктурі Києва. Нещодавно, після атаки на Південний міст, спостерігався різкий сплеск попиту на таксі через перекриття руху. Аналогічна ситуація сталася ввечері 8 жовтня, коли екстрені відключення світла та зупинка метро призвели до того, що вартість деяких поїздок стрімко зросла до 1300 гривень. Ці прецеденти продемонстрували вразливість мешканців столиці перед ціновою політикою агрегаторів у кризових умовах.

Що це означає

Для пасажирів це гарантія передбачуваності витрат: вони можуть планувати бюджет поїздки навіть під час тривоги, знаючи, що тариф не зросте більше ніж на 75% від звичайної ціни.

Сервіси таксі зобов’язані технічно обмежити алгоритми динамічного ціноутворення в момент транспортних колапсів, що знижує ризики соціальної напруги через спекулятивні тарифи.

Обмеження діє не лише під час самої тривоги, а й протягом мінімум двох годин після її завершення, даючи час на відновлення логістики без різкого скачка цін.

Центральним елементом домовленостей стало нарощування потужності електричних інтерконекторів між двома країнами. За словами Шмигаля, йдеться про створення майже 1 ГВт додаткової пропускної здатності для обміну електроенергією. Це дозволить не лише стабілізувати мережі в пікові навантаження, але й забезпечити надійність поставок у разі аварій чи воєнних ризиків.

Окремий блок переговорів присвячено питанням логістики та транзиту палива. Українська сторона презентувала плани щодо розширення спроможності пунктів пропуску на кордоні та відкриття нових маршрутів доставки. Цей напрям критично важливий для забезпечення безперебійного постачання ресурсів в умовах обмеженої інфраструктури.

У сфері газопостачання сторони акцентували увагу на ефективному використанні Вертикального та Трансбалканського газових коридорів. Шмигаль подякував Бухаресту за запровадження більш конкурентних тарифних умов у межах Трансбалканського маршруту. Також Україна розраховує на залученість румунських компаній до зберігання частини газу в українських підземних сховищах як частину розвитку Вертикального коридору.

На рівні міністерств було офіційно зафіксовано намір налагодити пряму взаємодію між енергокомпаніями обох держав у секторі видобутку газу та розробки родовищ. що може підвищити енергонезалежність регіону.

Що це означає

Збільшення пропускної здатності інтерконекторів до 1 ГВт дозволяє Україні отримувати більше імпортованої електроенергії або експортувати її за вигідними цінами, залежно від ситуації на ринку.

Розширення пунктів пропуску та нові маршрути транзиту прискорять доставку палива та можуть знизити його вартість для кінцевого споживача завдяки конкуренції логістичних шляхів.

Спільний видобуток газу та використання українських сховищ румунськими партнерами можуть підвищити енергонезалежність регіону та гарантують додаткові резерви палива на опалювальний сезон.